Інтенсивні та об’ємні підсолоджувачі

Підсолоджувачі в каталозі поділяються на дві групи, які розв’язують різні задачі. Інтенсивні дають солодкість у кількостях, у сотні разів менших за цукор, але не заповнюють його маси й не створюють текстури. Об’ємні (поліоли та фруктоза) за солодкістю близькі до цукру і можуть замінити його в рецептурі «вага на вагу». Тому продукт «без цукру» зазвичай поєднує обидві групи: інтенсивний підсолоджувач відповідає за смак, а поліол, мальтодекстрин чи клітковина – за об’єм і структуру. Носії та наповнювачі зібрані в розділі «Наповнювачі, носії та вуглеводна сировина».

Підсолоджувач Солодкість відносно цукру Нагрівання Особливості
Аспартам (E951) ~200 разів обмежено стійкий чистий смак; на етикетці – попередження про фенілаланін
Ацесульфам калію (E950) ~200 разів стійкий у високих концентраціях гіркуватий; добре працює в суміші з аспартамом
Цикламат натрію (E952) ~30 разів стійкий часто поєднують із сахаринатом
Сахаринат натрію (E954) ~400 разів стійкий металевий присмак у високих дозах
Сукралоза (E955) ~600 разів стійка смак, близький до цукру
Ізомальт BENEO (E953) приблизно вдвічі менша стійкий низька гігроскопічність, карамель не липне
Сорбіт (E420) менша за цукор стійкий утримує вологу у випічці
Фруктоза кристалічна ~1,7 раза солодша стійка гігроскопічна, активно бере участь у потемнінні під час випікання

Як скласти суміш підсолоджувачів

Окремий інтенсивний підсолоджувач рідко дає профіль, схожий на цукор: один розкривається швидко й різко, інший має присмак. У суміші недоліки компенсуються, а солодкість часто виходить вищою за просту суму. Класичні пари – аспартам з ацесульфамом калію в напоях і цикламат із сахаринатом у столових підсолоджувачах. Сукралоза та ацесульфам калію витримують випікання і пастеризацію, тож їх беруть для кондитерських виробів і випічки. Аспартам при тривалому нагріванні й зберіганні в рідині поступово втрачає солодкість, тому він краще підходить для продуктів без жорсткої термообробки та з коротшим терміном придатності.

Ізомальт – основна сировина для льодяників і карамелі «без цукру»: він мало вбирає вологу з повітря, тому вироби не липнуть і довше тримають вигляд. Сорбіт працює і як підсолоджувач, і як вологоутримувач, через що його додають у випічку та жувальні гумки.

Що врахувати у виробництві

  • Точне дозування. Інтенсивні підсолоджувачі вносять у малих кількостях, тому їх попередньо розчиняють у частині води або змішують з носієм. Інакше в партії будуть помітні коливання солодкості.
  • Маркування. У ЄС продукти з аспартамом маркують попередженням про джерело фенілаланіну, а продукти з високим вмістом поліолів – попередженням про можливий проносний ефект у разі надмірного споживання.
  • Ринок збуту. Дозволи на підсолоджувачі різняться між країнами: наприклад, цикламат дозволений у ЄС, але заборонений у США. Для експортних рецептур перевіряйте вимоги країни призначення.
  • Норми. Кількість кожного підсолоджувача визначає рецептура в межах, дозволених нормативами для категорії продукту (Регламент ЄС 1333/2008).

Часті питання

Який підсолоджувач обрати для випічки?

Потрібен термостабільний: сукралоза, ацесульфам калію або цикламат. Але тісто без цукру втрачає об’єм, колір скоринки і вологість, тому інтенсивний підсолоджувач доповнюють об’ємним компонентом, наприклад сорбітом, ізомальтом або мальтодекстрином. Співвідношення відпрацьовують на пробних випіканнях.

Чи можна замінити цукор фруктозою один до одного?

За масою – так, але солодкість зросте, бо фруктоза солодша за сахарозу. Через це її кладуть менше. Також фруктоза активніше вбирає вологу і швидше темніє під час випікання, тому колір і текстуру виробу треба перевірити на пробній партії.

Як зберігати підсолоджувачі?

У сухому приміщенні в щільно закритій тарі. Фруктоза і сорбіт гігроскопічні й злежуються у вологому повітрі. Інтенсивні підсолоджувачі стабільніші, але відкриту тару теж закривайте: навіть невелика грудка в дозуванні дає помітну різницю в солодкості.